Нео - дурний неофашист у якого амнезія, дежа-вю та хвороба
паркінсона. Вважає себе суперменом, носить довжелезний
плащ і постійно задає ідіотскі питання.
Морфей - наркоман зі стажем, лисий негр, що прийняв Буддізм і також носить довгий шкіряний плащ. Вчився у Москві, тому непогано розмовляє по русськи.
Триніті - коханка Нео
Агенти - кацапські санітари, перевдягнені божевільними.
Ріган - кацапський развсдчік і зрадник. Носить бородку а-ля
Депеш Мод і мнить себе філософом.
Огакул - стара єврейка з Одеси
Також наркомани, водії грузовиків, голоси, божевільні діти та інші.

Епіграф:
Іmаginе, thеге is по sрооп.
(Де ложка, блядь?!)

Частина Перша.
Тіпа реальний мір

Сцена перша

На сцені неприбрана кімната, посеред якої стоїть компьютер, по якому чатиться Нєо. Раптом екран починає блимати і до терминалу вламується бридка рожа Морфея.

Нео: Ой!
Морфей: Шукай дівку з зайчиком на сраці.
Нео: Ти хто?
Морфей: Хочеш знати правду?
Нео: Шо-о?
Морфей: Питаю: Хочеш знати правду?
Нео: Яку?
Морфей: Тьху! (відключається)

У двері дзвонять

Нео: Хочу!: тобто. Хто там?
Наркомани: Це ми. Є?
Нео: шаркає до дверей і відчиняє їх. Наркомани бачать компьготер і випадають на ізмєну
Наркомани: (тремтячим голосом) Давай!
Нео: Бабки гдє?
Наркомани: (озираючись на телевізор) На.
Нео: На.
Наркомани: Дьорнєш?
Нео: Ідьом.

Сцена друга (дуже коротка)
Дискотека. Усі дурні чи пьяні. Крізь товпу бігають санітари і ловлять якусь дівку. Дівка видирається, пиздить усе довкола та верещить: "Агенти, агенти!". Періодично вона стрибає та дрига ногами. Санітари ловлять її та колять у сраку шприцом. В цю мить Нео помічає на ній намальованого крейдою а-ля плейбой зайчика.
Сцена третя

Нео прокидається у божевільному домі. На ньому намотане простирадло на манер кацапської смірітєльної рубашки.
Нео: (намагаючись випростати руки і дістатися сигарет) От... хуйня!
Входять санітари.
Нео: Ага, агенти, блядь! (3 цими словами він таки витягує праву руку та показує санітарам американський "фак".
Нео: Ну то, проснувся, блядь? Січас ми зробим процидурку. Любиш процидурку? Мням, мням: Якщо ти вважаєш шо ти крутий, то ми тобі скажемо: ти падло! Ми санітари, ми - чистимо заразу. А зараза - це ти. (З цими словами санітари пиздять Нєо по печінці та засовують йому до заду гнуту столову ложку) Уяви - немає ніякої ложки. (Санітари регочуть та залишають палату).
Нео: (виймаючи з заду ложку) Десь я вже чув таке: про конхвету.

Сцена четверта
Блатхата Морфея. На ковдрі лежить обдовбана Триніті та ще декілька всмерть п'яних кацапів. Один з них сидить перед древнім телевізором і дивиться на зеленуватий <сніг>. Входить Нео. Трініті починає блювати.

Нео: Шо тут?
Морфей: Добро пожаловать у реальний мір!
Трініті: Буе-еєєєее....
Морфей дістає з-під плаща різнокольорові колеса і протягує їх Нео.
Морфей: Візьмеш червоне - будєшь кльовим парнєм, підсядеш на тожє, то і ми. Візмеш синє - будеш лохом конкретним, бо то крейда.
Трініті: Буe-еєєєее....
Нео тягне руку спочатку до червоної", потім до синього, потім знову до червного. На лобі в нього видно тяжку роботу мислі. Наважившись, він таке бере червоне колесо і їсть його.
Морфей: (Протягуючи Нєо пляшку портвейну) На, запий.
Трініті: Бууууууе-еєєєее....
Нео: (Розплющуючи очі і дуже голосно) Я знаю Кунг-Фу! З цими словами він починає молотити меблі, п'яних кацапів та інший хлам, що розкиданий по комнаті.
Трініті: Шо він робить?
Морфей: (дивиться на зелений сніг) Він рухається!
Трініті: Не так швидко! Буе-еееєєє....
Нео продовжує молотити повітря, подекуди влучаючи у стіни. В таких випадках він кричить <Хе!> і пиздить ногами прєпятствія. Очі його заплющені, рот усміхнений. З усього видно, що Нео дуже гарно.

Сцена п'ята
Нєо прокидається з дикого бодуна. Він увесь в синцях та садинах. Навколо лежить попизжена мєбєль, якїеь кастрюлі та штук сорок зкрючених дугою ложок. Поруч із Нео хропе Морфей. Посеред кімнати мичить Трініті. Від цього мичання і розліпля очі Нео.

Нео: (хрипко) Хто тут?...
Морфей: (не прокидаючись) Хочеш знати правду?
Нео: Нєє...
Морфей: То знай, тут ти. Нео: Хто я?
Трініті: (показуючи навколо) Ти робив Кунг-Фу.
Нео обводить кімнату поглядом. Потім тихенько витягає з кишені Морфея мобільного телефона і тремтячими руками починає щос набирати. Морфей прокидається.
Морфей: (до Нео) От я щяз комусь! Віддай трубу..
Нео: (набравши таки шось, дико оре в мобілу)ЗАБЄРІТЄ МЄНЯ ОТСЮДА!!! АА-А!
На столі дзвонить старовинний телефон. Морфей підходить до нього.
Морфей: (дивлячись на Нєо) Дозвонився? (знімаючи трубу) Ну, "Алльо!" Нео зі страхом відкидає мобілу.
Морфей: (з участю) Тобі мабуть треба до Огакула... Нео: Хто такий Огакул?
Морфей: Хочеш знати правду? Ой нє, мовчи. Потім побачиш. Він знає, що живе у Матриці. Він відчіває Матрицю. Він навчить тебе, як зламати Матрицю.
Нео: А почєму я должєн єйо ломать? І нахуя?
Трініті: Бо ти мудак!
Нео: (помічаючи себе у зеркалі) І чого я лисий?!

Сцена шоста
Де Нео вчиться літати

Морфей: (до Нео) Це імітатор. Навколо тебе - штучна реальність. В ній ти самі правила, що діють в Матриці. На дсяки ти можеш спиратися, деякі можна зламати.
Нео: А как я узнаю, шо можна ломати?
Морфей: (стоячи вже на даху височенного будинку поруч із Нео) Пизданеш і узнаєшь.
Нео: (радісно) Правду?
Морфей: (хитро) Ага. Стрибай. Нєо заплющує одне око і підозріло дивиться на негра
Нео: І на хуя?
Морфей: Пізнаєш правду! Леті, да? Морфей штовхає Нео з даху.
Нео: (хаотично вимахуючи руками) Оооо-ой бля-а-а-ааа!...
Морфей: (красиво кружляючи навколо Нео) Лєті, а не "бля"!
Нео: Бля-а-а-ааа!...
На останній ноті він гупається об асфальт як мішок гівна і плющиться мов діснеєвський зайчик. Над асфальтом стирчать лише очі, якими Нео дикувато озирається. Поруч плавно, неначе картонна ракета у фантастичних фільмах, приземляється Морфей.
Морфей: Білі не вміють літати...
Нео: (спльовуючи зуби) От саразф я вфтану, то ти фука, ляжеф.
Нео вільною рукою відшкрябує від асфальту спочатку жопу, потім голову і переверається на бік. Зі звуком пробки шампанського він ширшає, набуваючи нормальної форми і піднімається. На поясі Морфея верещить пейджер.
Морфей: (перебираючи різноманітний хлам, шо навішано у нього під плащем) Час іти. Нео хромає за Морфеєм харкаючи кровью та ширяє у повітря ногою намагаючись попасти негру в спину.

Частина Друга.
Матріца
По-за сценою
Кабінет главрача. На столі стоїть тарілка борщу, поруч з якою сидить Ріган, та табличка "Сміт", відповідно зі Смітом. Ріган судорожне їсть. У Сміта у вухо всуното кусок дроту від телефону, який він постійно теребить. В руці в нього мухобойка, якою він час від часу пиздить по столу.

Сміт: Так от, нас цікавить, хто пре у лікарні колеса?
Ріган: Ам-гум: Скоко? Платішь скоко?
Сміт: (намагаючи тримати себе, але з металом у голосі) Хто ділер?
Ріган: (закатує очі і огидно плямкає) У мєня єсть свої інтереси - тарелка борща каждий день і дімедрол!
Сміт: Добре, тарілка і ампула і ложка в день!
Ріган: Три!
Сміт: Дві! Дві ампули дімедрола на вечір і імя!
Ріган: (шипить) Морф-ффей! Це він. клятий нігер навчив Нео кунг-фу, це він знає правду, але (починає плакати) ні-ііікому не-е ка-аажжее-еее:.
Сміт: (тиркаючи вухо з дротом) А зара пошєл нахуй,бо нічо не получішь.
Сміт хуярить мухобойкото по голові Рігана. Ріган перестає хлюпати, тихенько пиздіть зі столу ложку і тихенько рачкує у двері.

Сцена перша
Засмічена квартира старої єврейки на призьвисько Огакул. Прямо на підлозі сидять дебільні дітки, що граються здебільного алюмінієвими ложками. Входять Морфей та Нео. Останнього тіпає та сіпає у різні боки. Рухи в нього поривчасті, очі блищать, пальці тремтять.

Морфей: (намагаючись обнять єврейку) Ом-мане Падре Хум!
Огакул: (дивлячись на Нео) Хаге Кгіша, синку. А хто цей мудак?
Морфей: (огидно кривляючись) Він хоче знати правду
Огакул: (знову дивлячись на Нео) Ну і що ето с табой? Ти двігаєшься такі как Агент!
Нео: (тіпається) Я… угк: знаю... укг: Кунг! Хву!..
Огакул: Віжу. Но ти полюбіш ту, що умегла, а она полюбіт тєбя. І кто-то из вас умгет. Ілі не умгет:. Но кто-то такі умгєт.
Нео: (сіпаючи головою) Кунг! Хву!
Огакул: (витягаючи щось з кишені) Нєт, божеж мой, от на - з'їж.
Нео не дивлячись жере, давиться, харкає слиною і знову жре. Поступово його попускає.
Нео: (дикувато озираючись) Гдє я?
Огакул: Ти в бєзопасності. Ти у дгузєй.
Нео: От спасібо, я краще піду Нео виходить повз дебільних дітей, що від нічого робити, мнуть ложки
Нео: (до Морфея, що чекає на нього в коридорі) Шо це за блядь?
Морфей: Нічого не кажи. Я не хочу знати ту хуйню - він витягує з-за пазухи старого замацаного телефона який починає огидно дзвонити - Ми повераємось.
Нео: Куди?
Морфей: Додому, у реальний мир!
Морфей знімає трубку і тієїж миті з дверей вистрибують Агенти.
Нео: (радісно підстрибуючи) Ага, Агенти, блядь!
Агенти: (крутячи Морфея) От ти, ніттер, нам і потрібен. Ідьом, нас ждєт главврач!
Морфей: (з гордістю озираючись на Нео) Я дуже страшний!
Агенти: Ага. Як обізяна. Га-га-ггаааа! (регочуть)
Агенти пиздять обох ногами, рухаючись, як для наркоманів, невловимо швидко. На мить Нео охоплює прозріння, він відчуває правду, але якась хуйня хряцає його в потилицю і розуміння згасає.

Сцена друга
В кімнату, де сидить Трініті і Ріган входить Нео. Він у сраку п'яний. По підлозі розкидано шприци, невеличкі червоні колеса та штук триста ложок.

Нео: (співає) "Па шир-рокай да-арр-роге, па Сі-і-ібірррі з канво-оєм!:"
Трініті: Де Морфей?
Нео: (показуючи пальці хрест-на-хрест) "АйПі мой двєсті сор-рок п'ять, я в айсік'ю хаачу оп'ять!:"
Ріган: Де Морфей?!
Нео закатує очі, голосно гуде, та водить локтями, як паровоз.
Трініті: Останній раз питаю, де Морфей?
Нео: (падаючи раком) Він знає правду, а я знаю кунг-фу-уу! - З останніми словами його нудить прямо на підлогу, шприци та ложки.
Ріган: (шепоче до Трініті) Морфея взяли Агенти! Нео - сука!
Трініті: (підходить до Нео і кладе його голову собі на коліна) Що сталося з Морфеєм?
Нео: Збрроя! Мені потрібна зброя! Я стріляти хочу!
Ріган: Зроби йому клізму, бо помре.
Трініті бере величезну клізму, та любовно сує її Нео у сраку.
Нео, не помічаючи, хапає найбільшу ложку шо поруч обома руками і починає терти її бік об бетонну підлогу. Коли лезо стає наче бритва, Нео ховає ложку у штані та приймається за іншу. Ріган з острахом дивиться на вже п'ятнадцяту заточку, шо робить хлопець, та тихенько задкує.
Нео: А ну стояти, блядь!
Ріган: (хтиво намагаючись улибнуться) Что, ну чьто такоє?
Нео кидає ложку в Рігана, ложка влучає тому у груди, де й залишається стирчати. На підлогу щось капа з розбитої у кармані Рігана ампули. Нєо підходить до тіла, макає палець у жижу та сує його до рота.
Нео: От бач, дімедрол! Ссучився падлюка, я зразу запідозрив!
Ріган тихо осідає на підлогу. Його пальці судорожне шкребуть по пилюці. Права лишає слід дуже схожий на слово "Матриця", а ліва - "Ми тут як блядськи батарейки".

Сцена третя
Знову кабінет главврача. До кабінету влітає Нєо з клізмою у жопі. На стільці тихо марить Морфей. Його очі заплющені, руки зв'язані. Поруч копошаться лікарі.

Нео: Ага, то тут в вас штаб! - голосно бздить, клізма випадає і на підставлену долоню падає невеличке червоне колесо, яке кунгфуїст сує у рота негру.
Морфей плямка, миттю вирячує очі із голосним <чпок> зникає. На стільці лишається лише старий замацаний телефон.
Сміт: Зараз ми тобі покажемо <Штаб>!
Нео: Я знаю Кунг-Фу та вмію літати!
З цими словами він пиздить головного лікаря телефоном. Телефон дзвонить, лікар падає, інші - тікають.
Заключна сцена
На ковдрі лежить обдовбана Триніті та ще декілька всмерть п'яних кацапів. Один з них сидить перед древнім телевізором і дивиться на зеленуватий <сніг>. Входить Нео. Трініті починає блювати.
Нео: (вирячуючі очі) Ну ні хуя себе!
Морфей: Добро пожаловать у реальний мір!
Трініті: Буе-еееєєє....
Нео зриває важку штору, за якою відкривається замацане вікно і решітка, правним ударом голови він б'є скло, вириває зубами грати та поринає у бездонну синю далечинь. З високого неба лунає <Я ЗНАЮ КУНГ-ФУ-Ууу!>